Правила роботи для учасників веб-квесту

·         Ознайомитись з темою і проблемою веб-квесту.

·         Визначитись, в якій групі ви працюєте.

·         Ознайомитись із завданнями вашої групи.

·         Опрацювати список ресурсів, які запропоновані вам в рамках тематики групи.

·         Виконати завдання, представлені у вашій групі.

·  Обговорити з членами групи практичні завдання групи. Скласти план пошуку інформації.

·         Дослідити інформаційні ресурси для своєї групи.

·  Оформити звіт, згідно завдань групи (у вигляді буклету, презентації тощо).

·   Обговорити результати роботи в групі (заповнити таблицю Критерії самооцінювання роботи груп).

· Ознайомитися з критеріями оцінювання вашого звіту, в залежності від обраної форми представлення.

·         Підготуватись до захисту.

Музей в освітньому просторі

    Вписуючи нові сторінки в історію України, ми маємо зберегти для майбутнього ті предковічні надбання народу, які лежать у підвалинах його існування. Серед численних інститутів, що виникли як засіб збереження, пропаганди історичної минувшини, залучення молоді до її вивчення, особливе місце посідають музеї при навчальних закладах.

   У розбудові незалежної Української держави чи не найважливішими завданнями є формування національної самосвідомості та історичної пам’яті українського народу. У її реалізації суттєвим чинником виступає історичне краєзнавство, яке виконує науково-пізнавальну та виховну функцію. За словами Раберта Бурги «музей – це місце діалогу між людьми, яких розділяє простір і час».

    Модернізаційні зміни в системі освіти актуалізували проблему громадянського виховання, головним завданням якого є формування в молодого покоління комплексу громадянських якостей, зокрема глибокого розуміння своєї належності до українського народу і держави, віри в духовні сили своєї нації, уміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди. Сучасний шкільний музей став одним з ефективних засобів прилучення учнівської молоді до культурної спадщини нашого народу, його духовних цінностей, їх збереження та примноження.

     Основні завдання діяльності шкільних музеїв:

1) залучення учнів до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної діяльності, формування соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого й народних традицій;

2) розвиток духовно-моральних цінностей;

3) вивчення та збереження пам’яток історії, культури рідного краю;

4) зростання етнокультурної компетенції педагога;

5) втілення принципів гуманізації, толерантності та демократизації у навчально-виховний процес;

6) підвищення якості освіти, поглиблення знань у різних галузях освіти, розвиток культури та ерудиції;

7) застосування методів, форм, прийомів музейної педагогіки в навчально-виховному про цесі.

    Під час залучення учнівської молоді до пошуково-дослідницької та музейної роботи формується громадянське мислення, учень досліджує проблеми, пов’язані з історією міста, регіону, краю і загалом держави. Крізь долю родини, близьких і знайомих, осмислення подій, що відбувалися саме в цій місцевості, закладаються основи регіональної та національної свідомості, розуміння місця і ролі українського народу у світовій цивілізації. Але найважливішим є те, що при пізнанні духовної та матеріальної культури, історії краю формується основа духовного світу молодої людини, складається система її духовних цінностей.

    Педагоги, які залучають учнів до роботи в музею повинні мати чітку навчальну та виховну мету, для того, щоб вихованці розуміли і знали, що   вони повинні робити і навіщо їм це потрібно.

    Шкільний музей використовується для:

-      навчальних екскурсій;

-      уроків-екскурсій;

-      використання макетів, які дозволяють сформувати зорові уявлення учнів;

-      використання документів;

-      проведення виховних годин.

Використання елементів музейної педагогіки допомагає:

-      створити в колективі творчу атмосферу, демократичний стиль спілкування педагогів із учнями, свободу творчих дискусій, обмін думками;

-      підвищити інтерес вихованців до навчання;

-      урізноманітнити форми і методи навчально-виховної роботи;

-      посилити міжпредметні зв’язки;

-      використовувати нестандартні види занять;

-      підвищувати загальний рівень культури і впливати на формування свідомого ставлення до культурної спадщини людства.

    Отже, шкільний музей – це не тільки тематично оформлений кабінет або зал, це науково-дослідницька лабораторія.     Добираючи історичний матеріал та спираючись на нього, діти глибоко вивчають історію свого народу, його історичний шлях, вчаться цінувати та берегти історико-культурну спадщину свого народу, своєї Батьківщини.

   Принцип навчання: «чую – забуваю, бачу – запам’ятовую, роблю – розумію» – є прямим свідченням про необхідність створення музейного середовища в школі.

Література

1. Гайда Л.А. Музей у навчальному закладі. – К.: «Шкільний світ», 2009.

2. Гайда Л.А. Становлення та розвиток музеїв при навчальних закладах України // Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність. Матеріали обласної науково-методичної конференції. – Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008.

3. Методичні рекомендації по створенню музеїв при навчальних закладах системи освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://kramnychka.org.ua/.

4. Науково-методичний журнал. Вивчаємо українську мову та літературу. №2, лютий 2014 рік.

5. Науково-методичний журнал. Історія та правознавство. №11, листопад 2014 рік.

Критерії оцінювання публікації

Оцінювання публікації
Оцінка	30	20	10	5
Оформлення	Використовуються графічні об'єкти, які допомагають розкрити зміст викладеного матеріалу. Шрифт витримано в одному стилі. Легке зорове сприйняття.	Використовуються графічні об'єкти але їх якість недостатня. Зображення недостатньо підтримують текст.	Використовується 1 графічний об'єкт, але він підходить до всіх статей публікації.	Не використовується графічних об'єктів
Наповнення змісту	Робота включає декілька статей, які пов'язані між собою. Ідея дослідження розкрита повністю. Використовується фактична інформація.	Робота включає декілька статей, які отримані внаслідок проведеного дослідження. Ідея розкрита майже повністю.	Інформація викладена непослідовно, висновки часткові або відсутні. Ідея майже розкрита	Дослідження виконане не до кінця

Критерії оцінювання презентації

Критерії оцінювання презентації	Максимальний бал	Само- оцінювання	Взаємо- оцінювання	Оцінювання вчителем
Шаблон презентації відповідає змісту	10
Перший слайд містить інформацію про авторів, назву	10
Наявність теоретичної та практичної складової проектної діяльності	15
Використані різноманітні можливості PowerPoint(анімація, звуковий спуровід, графічні об’єкти)	10
Містить список джерел інформації	10
Матеріал викладено логічно, послідовно	15
Текст добре читається	15
Наявність висновків	15
Естетичне оформлення	15
Відсутність граматичних помилок	5
Всього:	120

Співвіднесення оцінювання презентації:

від 1 до 30 балів – робота виконана на початковому рівні;

від 31 до 60 балів – середній рівень виконання роботи;

від 61 до 90 балів – робота виконана на достатньому рівні;

від 91 до 120 балів – високий рівень виконання роботи.

Оцінювання блогу

Безпечна робота в Інтернет

Наприкінці XX та початку XXI ст. особливо важливого значення набуває інформація. Усе частіше нам потрібно володіти швидкими й точними даними про предмет діяльності. При¬чому своєчасність отримання потрібної інформації стає надзвичайно важливою. У цей час найбільш зручним способом одержання й передачі різноманітної інформації є використання всесвітньої комп'ютерної ме¬режі Інтернет.

Будь обережним!

В Інтернеті є, звичайно ж, своя небезпека. Сьогодні немає засобів впізнання особи, з якою спілкуєшся, тому важко перевірити інформацію щодо співрозмовника. Є дуже багато випад¬ків, коли себе видають за інших, приписуючи собі гарну зовнішність, риси характеру, захоп¬лення тощо. Подумай, чи хотів би ти спілкуватися з нещирою людиною?

Існують випадки потрапляння в рабство через мережу Інтернет. Дівчата та хлопці листуються з особами, які пропонують роботу за кордоном або одруження. Також існують випадки, коли за допомогою спілкування просять надіслати фотокартки, а потім, використовуючи монтаж, створюють фотокартки і розміщують на сайтах для дорослих.

З поширенням використання Інтернету з'явилося таке явище, як spam. Це коли на поштову адресу приходять листи з рекламними пропозиціями. Іноді за день їх може на¬дійти від одного до 50. Уберегтися від цього дуже важко. Також Інтернет використовується шахраями, які можуть вимагати гроші, наприклад, на організацію допомоги. Як правило, дається тільки рахунок для перерахування грошей, немає ні координат організа¬ції, ні інформації, якою діяльністю вони займаються, як довго існують тощо. Або надси¬лається інформація про виграш грошей або якоїсь речі. Для того, щоб отримати приз, треба зателефонувати за номером телефону, який є платним. А потім приходить великий рахунок за телефон.
Проблемним питанням є питання безпеки даних. Комп'ютери, підключені до глобаль¬ної мережі, стають більш уразливими. І нема ніякої гарантії, що дані не використовують інші.

Основні правила безпечної поведінки в Інтернеті для підлітків

• Небажано розміщувати персональну інформацію в Інтернеті. Персональна інформація – це ваше повне ім'я, прізвище, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти, домашня адреса, фото з вами, членами вашої родини, друзями.
• Якщо ви публікуєте фото чи відео в Інтернеті, їх може подивитися кожен. Зважайте на це.
• Не відповідайте на спам (небажану електронну пошту).
• Не відкривайте файли, які надіслали невідомі вам люди. Ви не можете знати, що насправді міститься у цих файлах – там можуть бути віруси або фото, відео з «агресивним» змістом.
• Пам’ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають.
• Якщо поруч з вами немає когось із дорослих, яким ви довіряєте і які можуть вас захистити, не зустрічайтесь в реальному житті з людьми, якими ви познайомились в Інтернеті. Якщо ваш віртуальний друг справді той, за кого себе видає, він спокійно зреагує на вашу турботу про власну безпеку.
• Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо вас хтось образив.
• Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
• Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
• Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
• Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
• Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
• Пам'ятайте, що в Інтернеті ти спілкуєшся з людиною.
• Відстоюйте свою точку зору, але не ображай своїх співрозмовників.
• Дотримуйтесь етики спілкування. Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
• У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
• Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
• Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

Тести